- начитати
- I начита́ти
прочита́ть; (в большом количестве) начитать; (узнавать из книг) вычитатьII см. начитувати
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
начитати — див. начитувати … Український тлумачний словник
начитати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
начитаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до начитати. 2) у знач. прикм. Який прочитав багато книжок і набув усебічних знань … Український тлумачний словник
дізнаватися — 1) = дізнатися (з ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось / щось), довідуватися, довідатися, у[в]знавати, у[в]знати, звідувати, звідати, допитуватися, допитатися, пересвідчуватися, пересвідчитися, провідувати, провідати,… … Словник синонімів української мови